![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Дідич — титул спадкового володаря певного уділу, землі, князівства у середньовіччі й модерні.
ДІДИЧ, а, чол., іст.
Те саме, що поміщик; великий землевласник.
Моя мати була кріпачка Сорочинського дідича Черниша
(Володимир Самійленко, II, 1958, 409);
Дідич у нас був багатющий
(Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 6).
ДІДИЧ, а, чол., іст.
Те саме, що поміщик; великий землевласник.
Моя мати була кріпачка Сорочинського дідича Черниша
(Володимир Самійленко, II, 1958, 409);
Дідич у нас був багатющий
(Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 6).