Артем Лоік - Кривавий тан 2

реп

https://youtu.be/kzpsHgHwwyo?si=m4UYVU0Z6Ke19aBg

Watch on YouTube

Вибачай, що я без мату, розкладаю ту русню,
все, що я не досказав, — доскаже Поворознюк!
Моя муза плакала неначе Лобода у сторіс,
та мій голод до правди у цьому пеклі раз у сто зріз!

І тому я! Розклав її детально по поличках!
І знайшов два кольори, які намалював Павличко!
Є! Це реп, яким він і повинен бути!
Літери мої тут нагинають твої букви!

Рими заточені, як домаха,
піджарюємо зомбі і не ходимо до Мака,
зетки лізуть, як комахи та помирають до маху,
урок не вивчили — завдання знищити — домаха!

Пау! Стріляю, як колись на сучих батлах!
Може і не варто, та я бив, як булава там вату!
Зараз ходять не до школи діти, а до бомбосховищ!
І навряд чи мене, сука, заспокоїть Арестович!

Лють виходить з моїх текстів, як з окопу воїн,
окупантам не достатньо глузду, нам же недостатньо
свободи волі!
Будуємо свій корінь!
Я був де завгодно, друже, та ніколи не був в хорі!

Як Костенко словом перемелю раші кості!
Ми поїхали? Та тільки мізками зі злості!
Наші землі не залишимо, відпишемо стусанів,
Медведчук хотів убити Стуса, чи убив він Стуса? Ні!

Тому за ним лінію зігну!
тому душу, немов Жанну Дарк тягне до вогню!
Тому чутно навіть небесам сильний зліва стук,
коли нам співає про червоні мальви Івасюк!

Кляті орки ваші корки разом з вами буде жерти
смерть, бо ви вже зрозуміли хто тут жертва!
Ми вільний народ і свободи Отче задля
поет точе перо, військовий точить шаблю!

Так молода вітка та попробуй нас зламати,
родіна рашистів не жаліє, як зла мати!
Все жене на кулі, пише зетки і мовчить,
діти ходять ніби клони струнко в голові мов чіп!

Волі там не було і немає і не буде зроду!
Які б шмотки не наділи — не сховати робу!
Якщо світ лише вистава, — цю метафору ти чув,
то на кожного бєзрукова є наш Миколайчук!

Моє слово, моя ти єдиная нині зброя,
ми не повинні тут загинути обоє!
Леся Українка знала силу Аполона:
куля зупиняє одного, слово — міліони!

Поети прямо тут, у dreamwidth - Присвячується Т.

https://m-z-t.dreamwidth.org/111526.html


Злива барабанила
Місяць мерехтів
Ти мене забанила
У своїм житті

Я любитель музики
Для сумних думок
Вічно бути лузером -
Певно це мій рок

Тільки би покликала -
Я б у мить прибіг
Пам'ятником леніна
Впав до твоїх ніг

Задля тебе ладен був
На усе піти
Та до моїх подвигів
Рівнодушна ти

Певно гуру з Індії
Мовив би: "Дружань!
Всі твої страждання - це
Наслідок бажань

А люба прив'язаність
Гірша за тюрму..."
То чому ж так боляче
Бути одному?

Не знаходжу спокою
В серці - наче нож,
Знаю - одинокою
Ти була також

Та не можу стати я
Для тебе близьким
Будеш тільки з обраним
А як ні - ні з ким...

Овочі запечені
Стигнуть на плиті
Певно я приречений
Буть на самоті

Ти мене відрізала
Від себе мечем -
Королеви нехтують
Душами нікчем.

Не тягнула з рішенням -
Дякую тобі
Та мені залишила
Ти зневіру й біль

Скільки раз я пробував
Цей гіркий коктейль
Він стріляє в голову
Як наркокартель

Та журитись нічого -
Я один зі ста
Жизнь моя скалічена
А чия проста?

Бомжик спить між поверхів,
Рвань замість одеж
Він би зрозумів мене
Йому важко теж...

Покладу до кошику
Моркву молоду
Буду вічно в пошуку -
Може і знайду

Світ не гарантує нам
Щастя до небес -
Хтось його отримує,
Хтось блукає без