Поети: РУСЛАН ГОРОВИЙ. Вірш "Місто"

https://www.youtube.com/watch?v=QSwoYW7JC0A

https://www.facebook.com/gorovyi.ruslan/posts/pfbid02hQA31nhTkCLoFwZ9tpzJCtrpSw5vF4QRsaeLfLz57iwu4KgqgmPwzRU41yHSGJmAl



Місто вкривається шрамами і вдягається у сітки.
Спочатку його залишають гуляки, потім — діти й вагітні жінки.

Зачиняються ювелірні, агенції нерухомості і салони краси.
Дитячий сміх вже скоріш лякає, грубішають голоси.

Місто гарчить і чхає вихлопами військових машин.
Життя вирує на блокпостах, біля яток з кавою й там, де солярка й бензин.

У місті все менше світла.
Ліхтарі на стовпах хитаються, як мертвяки.
Були часи, коли фронт віддалявся, тепер — навпаки.

І попри все, що описано, місто тримається купи.
Один за одного, один за одного. Нога до ноги, руки за руки.

Місто вкривається шрамами і вдягається у сітки.
Історія міста ще пишеться… все інше — просто плітки.