захоплюючих? ---> захопливий

[mutabor_ua]

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть захоплюючий на один з варіантів: феєричний, захопливий — який дуже захоплює, зацікавлює, викликає потяг до себе; захоплювальний — призначений для захоплювання.

*

ОСЛІН, -лона, ч. Переносна кімнатна лава для сидіння. Сидить батько кінець стола, На руки схилився,.. Коло його стара мати Сидить на ослоні, За сльозами ледве-ледве Вимовляє доні (Шевч., І, 1963, 25); Газдині давали лад всередині хати: мили столи, лавиці, ослони (Хотк., II, 1966, 37); Крім стола, в кімнаті був невеличкий ослін, на якому сидів комбат (Дмит., Наречена, 1959, 119).

Лава, лавка, ослін, ослінчик, діал. вуслінець, скамниця, (від грец. σκαμνί(ον)) або сидячка — вид меблів, призначений для сидіння. Дошка або кілька дощечок на стояках, на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь.

*


ОБЛУДА -и.


ж. Удавання, лицемірство задля обдурювання; обман (у 1 знач.). Приклади

Той голосочок Облуди не знає, Ним само серденько Мовить-промовляє. (Уляна Кравченко)
Яке життя, які діла і люди В його оповіданнях нешвидких, Яка дорога чесна, без облуди, Вела бійців у нетрях лісових! (М. Рильський)
Треба ранiш кiлькох крапель кровi на землi, iнакше буде облуда, iнакше однаково все буде брехня.... (Б. Антоненко-Давидович)
Він дивився в хитрі ханські очі і розумів, що всі ці облесливі слова, приязні усмішки, кивання головами – то все облуда, обман. (В. Малик)
Тоді .. нарешті перестануть [люди] брехати, лицемірити, ставити ближньому підніжки, красти. Ні фальші, ні облуд. (В. Чемерис)
Він [Марк] тільки показав мені, який дочасний цей світ. Од облуд гірких житейських він мене звільнив. (Валерій Шевчук)

ж. і рідше ч., розм. Про нещиру людину; лицемір. Приклади

Сей Іуда Недаром пильно так біжить! Когось-то тра оклеветати [оббрехати], Комусь-то хоче ся облуда Під ноги камінь підложить! (І. Франко)
Де він пропадав, облуда кручений, не знаю. (І. Цюпа)

Уживається як лайка. Приклади

Колумба схрестила на грудях руки й запитала знову ще з більшим викликом: – І чи довго ще дуритимеш ти нас, безсоромна облудо?! (Н. Королева)

ж., розм. Те, що відчувається, уявляється, привиджується; примара (у 1, 2 знач.), мана (у 1 знач.). Приклади

[Лицар:] То був порив остатній, він показав, що крил моїх нема, що то була якась мана, облуда, немов я чув їх в себе за плечима. (Леся Українка)
Мені здавалося, що в той вечірній присмерк на мене нахлинула якась облуда. (М. Чабанівський)

ж., діал. Зовнішній вигляд; оболонка (у 1 знач.). Приклади

– Не суди мене по облуді, не дивись на мене як на старого воркотуна, котрий одно бурчить. (Панас Мирний)
– Ти помиляєшся, мамо. Я ж бачу: він так шанує, так жаліє, так кохає тебе. – “Шанує”, “жаліє”, “кохає” саму облуду мою. (Л. Яновська)
Ненатлий дух часу, усепоїдучий, розлущивши серце, облуду лишив. (П. Мовчан)
Готували тоді так звані м'якини – товкли просо, відділяли від нього саму облуду, а потім заливали водою і варили. (з мемуарної літ.)